Ми всі мріємо бути щасливими й успішними, але як цього досягти? Ми часто забуваємо, що більша частина нашого щастя залежить лише від нашого настрою та роботи над своїми емоціями. Щоб уникати стресових ситуацій і бути в гармонії із собою, потрібно навчитися говорити «так» кільком чинникам, які ми розглянемо в цій статті, і спробуємо зробити крок назустріч щастю.
Перше «так» потрібно сказати всьому світові, прийнявши його таким, як є. Світ не має емоційного забарвлення, світ такий, яким є, але не такий, яким ви його відчуваєте залежно від подій у вашому житті. У світі є і добро, і зло, і щастя, і катаклізми — треба прийняти все це й усвідомити, що світу не потрібно боятися. Абсолютно всі події, як позитивні, так і негативні, — це наша даність, боятися цього безглуздо, це все відбувається з нами і без нас.
Другий чинник, який потрібно усвідомити, — це дар життя. Життя, так само як і світ, потрібно прийняти разом з усіма його особливостями, плюсами й мінусами. У житті трапляються і тривоги, і зради, і обмани, але це лише частинка, що становить наше буття. Окрім цього існує безліч інших аспектів, і всі разом вони являють собою наше життя. Ми можемо сьогодні мати все, а завтра все це втратити, але й це лише прояви життя; кожна невдача — подія, яку потрібно приймати й не засмучуватися. Тут дуже доречно буде згадати стару китайську притчу про мудреця.
В одному китайському селі жив старий, він був бідний, але єдине, що в нього було, — це чудовий білий кінь. Навіть багатії та сам король хотіли викупити коня, але старий відповідав, що не може його продати, бо це його друг, а друзів не продають.
Але якось уранці старий не знайшов свого коня в стайні. Частина людей із села співчувала старому, а частина зловтішалася. Люди обговорювали, яке це нещастя — втратити коня, але старий залишався спокійним і приймав те, що сталося, гідно.
Через кілька днів кінь повернувся й привів із собою ще десяток гарних жеребців. Частина людей із села раділа за старого, частина заздрила йому. Тепер усі обговорювали, як же пощастило старому, і що нещастя принесло за собою успіх. І тільки старий не давав оцінок тому, що відбувається, просто приймав усе як є.
Єдиний син старого став об’їжджати нових жеребців і, невдало впавши, зламав обидві ноги. І знову частина людей співчувала, частина обговорювала й говорила про нещастя. Старий залишався спокійним.
Через тиждень у місто прийшла війна і всіх чоловіків забрали на фронт, окрім сина старого, бо в нього були зламані ноги. І знову люди говорили, що нещастя змінилося на везіння, що старому тепер пощастило. Але старий мудрець казав, що жодну подію не можна судити — тільки Бог може це робити. Для нас кожна подія — це даність; життя складається з таких миттєвостей, і наше завдання — їх приймати й проживати, але не засуджувати. Засуджувати — означає не розвиватися, не йти вперед своїм шляхом, завмерти осторонь. А життя — це одна довга подорож, у якій не можна завмирати.
Третє «так» — це прийняття себе — дуже важливий крок, який кожен має зробити. Навчитися себе приймати — завдання складне, але для всіх посильне. Усвідомте себе зараз, у цей момент, і прийміть таким, яким ви є, — з проблемами й невдачами, перемогами й поразками, любов’ю й ненавистю. Усе це — ви; не потрібно намагатися нічого прикрашати, потрібно лише прийняти. Коли людині не вдається це зробити, вона може замкнутися в собі, перестати нормально спілкуватися з людьми, а отже — і розвиватися. В інших випадках людина, яка не прийняла себе, намагається грати якусь вигадану собою роль, удавати із себе когось, хто не відповідає дійсності.
Четверте «так» потрібно сказати цьому моменту. Зробити це складно через те, що ми часто витаємо в хмарах, уявляємо собі краще життя, мріємо про щось, будуємо повітряні замки. І забуваємо про те, що життя відбувається зараз, у цей момент. Ми забуваємо, що все, що є в нас зараз, — усі події, труднощі, люди, справи — усе це найкраще. І все це потрібно приймати й безмежно любити.
Усі чотири «так» вчать нас любові й доброті, гармонії із собою та зі світом, нагадують про найголовніші й найпростіші речі, які можуть зробити нас щасливими й радісними. Не забувайте щодня говорити «так» світові, життю, собі й цьому моменту — і кожен день даруватиме вам багато приємних емоцій.
Автор — Михайло Литвак
Джерело: www.cluber.com.ua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
